процедури

Аневризма мозкової артерії являє собою випинання її стінки у місці стоншення. Причин такого процесу багато, однак, незалежно від причини, у місці виникнення аневризми її стінка ослаблена. У крайніх випадках це може призвести до її переривання та крововиливу в мозок.

Під час мікрохірургічного видалення аневризми нейрохірург акуратно і терпляче розсуває павутинну оболону (оболонку, що покриває мозок і кровоносні судини), щоб відкрити артерії та аневризму, що утворилася на них. У кінцевому підсумку хвора частина судини – аневризма від’єднується від здорової частини шляхом накладання мікросудинної кліпси. Зрештою, видалення аневризми цим методом пов’язане з дуже великою багаторічною ефективністю, повне видалення аневризми, залежно від ступеня складності її будови, становить понад 95%.

Нейромоніторинг

 це метод діагностики, який зазвичай асоціюється з лабораторіями ЕЕГ або ЕМГ, де дослідження, які тут проводяться, використовуються для діагностики епілепсії або захворювань нервової системи. Ці методи також можна застосовувати під час операції. Використовується той факт, що нервові імпульси мають форму електричних мікроімпульсів, які можна зафіксувати надчутливими апаратами. Завдяки цьому під час операції виявляються імпульси з кори головного мозку, яка відповідає, наприклад, за рух до відповідних м’язів, які їх виконують. Подібним чином можна виміряти імпульси, спрямовані до центрів відчуттів, зору, слуху. Діагностика використовується у двох напрямках – лікування пухлин нервової системи і судинних захворювань нервової системи. Типовим застосуванням є перша група захворювань, тобто пухлини, де шляхом подразнення головного мозку в оперованих зонах виявляються межі особливо чутливих і важливих центрів: руху, відчуття, слуху, зору. При судинних захворюваннях застосування нейромоніторингу більш передове і вимагає спеціального досвіду. У цих операціях за допомогою нейромоніторингу виявляється ризик інсульту, який може виникнути у випадку, наприклад, неоптимального положення судинного затискача. Цей метод діагностики дозволяє додатково контролювати виконувану операцію та підвищує безпеку. Парадоксально у деяких ситуаціях дозволяє свідомо закрити хвору судину, коли після її зворотного (тимчасового) закриття не виявлено ішемії. Таке рішення можна прийняти свідомо і з мінімізацією ризику.

Інтраопераційна ангіографія


У випадку мікрохірургії судин необхідно оцінити оперовані артерії та вени. Сучасні операційні мікроскопи дозволяють під час операції отримати контрастне посилення зображення судин головного і спинного мозку шляхом внутрішньовенної інфузії контрастної речовини. Таке дослідження має на меті підтвердити щільність закриття, наприклад, аневризми, а також, що навіть є важливіше, прохідність навколишніх судин. Це друге застосування є важливішим, оскільки воно служить для додаткового підтвердження того, що судина не була незаплановано звужена або закрита і що немає ризику інсульту. У випадку хірургії артеріовенозної гемангіоми це допомагає нейрохірургу оцінити ділянки, через які кров надходить у лунку гемангіоми, а через які виходить, і спланувати інтраопераційну стратегію операції. Надзвичайно важливе застосування інтраопераційної ангіографії видно при операціях шунтування, де вона дозволяє підтвердити прохідність виконаного артеріального анастомозу.

Кавернозна гемангіома – це неправильно сформована судина опосередкованого характеру між веною і капіляром. У неї відсутня частина стінки і в той же час вона має численні перегородки. Через неправильну структуру така гемангіома може розірватися, викликаючи кровотечу, як правило, у її внутрішню частину. Внаслідок повторних кровотеч маса гемангіоми може збільшуватися, викликаючи тиск на прилеглий мозок і його подразнення, викликаючи епілептичні напади або дефектні симптоми, такі як парез.

Операція з видалення кавернозної гемангіоми нагадує операцію з видалення пухлини головного мозку, тобто видалення гемангіоми, що викликає стиснення головного мозку. Надзвичайно важливою відмінністю цієї процедури є необхідність не пошкодити прилеглу до гемангіоми вену, яка часто є нормальною складовою здорової частини мозку.

Нейромоніторинг

це метод діагностики, який зазвичай асоціюється з лабораторіями ЕЕГ або ЕМГ, де дослідження, які тут проводяться, використовуються для діагностики епілепсії або захворювань нервової системи. Ці методи також можна застосовувати під час операції. Використовується той факт, що нервові імпульси мають форму електричних мікроімпульсів, які можна зафіксувати надчутливими апаратами. Завдяки цьому під час операції виявляються імпульси з кори головного мозку, яка відповідає, наприклад, за рух до відповідних м’язів, які їх виконують. Подібним чином можна виміряти імпульси, спрямовані до центрів відчуттів, зору, слуху. Діагностика використовується у двох напрямках – лікування пухлин нервової системи і судинних захворювань нервової системи. Типовим застосуванням є перша група захворювань, тобто пухлини, де шляхом подразнення головного мозку в оперованих зонах виявляються межі особливо чутливих і важливих центрів: руху, відчуття, слуху, зору. При судинних захворюваннях застосування нейромоніторингу більш передове і вимагає спеціального досвіду. У цих операціях за допомогою нейромоніторингу виявляється ризик інсульту, який може виникнути у випадку, наприклад, неоптимального положення судинного затискача. Цей метод діагностики дозволяє додатково контролювати виконувану операцію та підвищує безпеку. Парадоксально у деяких ситуаціях дозволяє свідомо закрити хвору судину, коли після її зворотного (тимчасового) закриття не виявлено ішемії. Таке рішення можна прийняти свідомо і з мінімізацією ризику.

Інтраопераційна ангіографія

У випадку мікрохірургії судин необхідно оцінити оперовані артерії та вени. Сучасні операційні мікроскопи дозволяють під час операції отримати контрастне посилення зображення судин головного і спинного мозку шляхом внутрішньовенної інфузії контрастної речовини. Таке дослідження має на меті підтвердити щільність закриття, наприклад, аневризми, а також, що навіть є важливіше, прохідність навколишніх судин. Це друге застосування є важливішим, оскільки воно служить для додаткового підтвердження того, що судина не була незаплановано звужена або закрита і що немає ризику інсульту. У випадку хірургії артеріовенозної мальформації це допомагає нейрохірургу оцінити ділянки, через які кров надходить у лунку мальформації, а через які виходить, і спланувати інтраопераційну стратегію операції. Надзвичайно важливе застосування інтраопераційної ангіографії видно при операціях шунтування, де вона дозволяє підтвердити прохідність виконаного артеріального анастомозу.

Артеріовенозні мальформації є одним із найбільш серйозних викликів нейрохірургічного лікування. Вони складаються з конгломерату артеріальних і венозних судин, які з’єднуються одні з одними, утворюючи клубок (нідус). Судини, які будують таке з’єднання, часто мають неправильну будову стінок, слабшу, що пов’язано з ризиком їх розриву і крововиливу в мозок. Ще однією проблемою артеріовенозної мальформації є те, що кров з артерій тече безпосередньо у вени, викликаючи перевантаження останніх. Внаслідок полегшеного таким чином відтоку крові вона «крадеться» з інших частин мозку, послаблюючи їхнє функціонування.

Хірургічне видалення артеріовенозної мальформації вимагає неабиякої підготовки. Точної діагностики при обстеженні судин, що показує аномальні артерії та вени, анатомічних досліджень та досліджень головного мозку, часто з використанням функціональних досліджень МРТ, МРТ-трактографії чи  тесту Вада. Після цього планується лікування з урахуванням можливостей мікрохірургічного лікування, емболізації та променевої терапії. Залежно від структури гемангіоми, стану здоров’я пацієнта та оцінюваного ризику використовується комбінація цих методів для видалення мальформації з мінімізацією ризику.

Під час мікрохірургічної операції нейрохірург поступово закриває і перерізає гемангіому, спочатку проникаючи у нідус, потім поступово відокремлює її від тканин мозку і зрештою підрізає вени, які дренують гемангіому. Резекція мальформації є найефективнішим методом повного видалення зміни, але вимагає ретельної багатопрофільної підготовки та планування лікування

Нейромоніторинг

це метод діагностики, який зазвичай асоціюється з лабораторіями ЕЕГ або ЕМГ, де дослідження, які тут проводяться, використовуються для діагностики епілепсії або захворювань нервової системи. Ці методи також можна застосовувати під час операції. Використовується той факт, що нервові імпульси мають форму електричних мікроімпульсів, які можна зафіксувати надчутливими апаратами. Завдяки цьому під час операції виявляються імпульси з кори головного мозку, яка відповідає, наприклад, за рух до відповідних м’язів, які їх виконують. Подібним чином можна виміряти імпульси, спрямовані до центрів відчуттів, зору, слуху. Діагностика використовується у двох напрямках – лікування пухлин нервової системи і судинних захворювань нервової системи. Типовим застосуванням є перша група захворювань, тобто пухлини, де шляхом подразнення головного мозку в оперованих зонах виявляються межі особливо чутливих і важливих центрів: руху, відчуття, слуху, зору. При судинних захворюваннях застосування нейромоніторингу більш передове і вимагає спеціального досвіду. У цих операціях за допомогою нейромоніторингу виявляється ризик інсульту, який може виникнути у випадку, наприклад, неоптимального положення судинного затискача. Цей метод діагностики дозволяє додатково контролювати виконувану операцію та підвищує безпеку. Парадоксально у деяких ситуаціях дозволяє свідомо закрити хвору судину, коли після її зворотного (тимчасового) закриття не виявлено ішемії. Таке рішення можна прийняти свідомо і з мінімізацією ризику.

Інтраопераційна ангіографія

У випадку мікрохірургії судин необхідно оцінити оперовані артерії та вени. Сучасні операційні мікроскопи дозволяють під час операції отримати контрастне посилення зображення судин головного і спинного мозку шляхом внутрішньовенної інфузії контрастної речовини. Таке дослідження має на меті підтвердити щільність закриття, наприклад, аневризми, а також, що навіть є важливіше, прохідність навколишніх судин. Це друге застосування є важливішим, оскільки воно служить для додаткового підтвердження того, що судина не була незаплановано звужена або закрита і що немає ризику інсульту. У випадку хірургії артеріовенозної мальформації це допомагає нейрохірургу оцінити ділянки, через які кров надходить у лунку гемангіоми, а через які виходить, і спланувати інтраопераційну стратегію операції. Надзвичайно важливе застосування інтраопераційної ангіографії видно при операціях шунтування, де вона дозволяє підтвердити прохідність виконаного артеріального анастомозу.

Шунтування мозкових артерій схоже на шунтування при лікуванні серця. Його завдання – з’єднати нові артерії зі судинною системою головного мозку, щоб вони могли забезпечувати мозок трофічною кров’ю. Таке лікування застосовується у випадках, коли нормальні судини, які живлять головний мозок, пошкоджуються, і кількість крові, що постачається ними, неоптимальна. Кінцевою метою такого лікування є, з одного боку, зниження ризику інсульту, а з іншого – покращення його функціонування, спричиненого «недоїданням», що виникає внаслідок недостатнього кровопостачання.

Захворювання, при яких можна використовувати шунтування:
• Хвороба мойя-мойя – захворювання, яке викликає заростання сонних артерій у місцях їх проходження через череп
• «Неоперабельні» аневризми і пухлини головного мозку. У випадках, коли для видалення аневризми або пухлини необхідно вирізати разом з нею частину здорової артерії, її можна відтворити, використовуючи саме цей метод.
• Порушення розвитку або порушення, набуті внаслідок захворювання артерій головного мозку, що спричинило їх аномальну форму або структуру. Прикладом такої ситуації є чудові сітки в артеріях мозку • Атеросклероз артерій головного мозку, що викликає їх звуження та ішемію.

Під час операції нейрохірург витягує здорову артерію зі шкіри голови, відділяє її кінець від шкіри і через віконце в черепі вводить її в голову. Найважливішим етапом операції є з’єднання введеної артерії з артерією головного мозку за допомогою дуже великого збільшення операційного мікроскопа та спеціальних мікроінструментів. Контролюючи під час інтраопераційної ангіографії, перевіряється приплив крові, який через виконаний анастомоз тепер надходить в артерії головного мозку, а не в шкіру голови.

Нейромоніторинг

це метод діагностики, який зазвичай асоціюється з лабораторіями ЕЕГ або ЕМГ, де дослідження, які тут проводяться, використовуються для діагностики епілепсії або захворювань нервової системи. Ці методи також можна застосовувати під час операції. Використовується той факт, що нервові імпульси мають форму електричних мікроімпульсів, які можна зафіксувати надчутливими апаратами. Завдяки цьому під час операції виявляються імпульси з кори головного мозку, яка відповідає, наприклад, за рух до відповідних м’язів, які їх виконують. Подібним чином можна виміряти імпульси, спрямовані до центрів відчуттів, зору, слуху. Діагностика використовується у двох напрямках – лікування пухлин нервової системи і судинних захворювань нервової системи. Типовим застосуванням є перша група захворювань, тобто пухлини, де шляхом подразнення головного мозку в оперованих зонах виявляються межі особливо чутливих і важливих центрів: руху, відчуття, слуху, зору. При судинних захворюваннях застосування нейромоніторингу більш передове і вимагає спеціального досвіду. У цих операціях за допомогою нейромоніторингу виявляється ризик інсульту, який може виникнути у випадку, наприклад, неоптимального положення судинного затискача. Цей метод діагностики дозволяє додатково контролювати виконувану операцію та підвищує безпеку. Парадоксально у деяких ситуаціях дозволяє свідомо закрити хвору судину, коли після її зворотного (тимчасового) закриття не виявлено ішемії. Таке рішення можна прийняти свідомо і з мінімізацією ризику.

Інтраопераційна ангіографія

У випадку мікрохірургії судин необхідно оцінити оперовані артерії та вени. Сучасні операційні мікроскопи дозволяють під час операції отримати контрастне посилення зображення судин головного і спинного мозку шляхом внутрішньовенної інфузії контрастної речовини. Таке дослідження має на меті підтвердити щільність закриття, наприклад, аневризми, а також, що навіть є важливіше, прохідність навколишніх судин. Це друге застосування є важливішим, оскільки воно служить для додаткового підтвердження того, що судина не була незаплановано звужена або закрита і що немає ризику інсульту. У випадку хірургії артеріовенозної мальформації це допомагає нейрохірургу оцінити ділянки, через які кров надходить у лунку гемангіоми, а через які виходить, і спланувати інтраопераційну стратегію операції. Надзвичайно важливе застосування інтраопераційної ангіографії видно при операціях шунтування, де вона дозволяє підтвердити прохідність виконаного артеріального анастомозу.

відділення



контакт

Vital Medic

46-200 Kluczbork
Skłodowskiej-Curie st. 21
Poland, opolskie
region

Обслуговування пацієнтів:

📱 +48 531 999 172
📱 +48 531 439 671
neuro@vitalmedic.pl
робочі дні: 7:00 – 22:00

основна EMAIL

✉ neuro@vitalmedic.pl

координатор пацієнта

Paweł Respondek
📞 +48 531 999 172
✉ p.respondek@vitalmedic.pl

опікун пацієнта

Nicoletta Nicowska
📞 +48 531 439 671
✉ n.nicowska@vitalmedic.pl

Надіслати повідомлення

ми зв’яжемося з вами

персонал

Witold Libionka, MD PhD

specialist in neurosurgery and neurotraumatology

Connected with neurosurgery since 1998, when he started his scientific activity and then, remaining a scholarship holder of the Ministry of Health, individual studies at the Department of Neurosurgery and Neurotraumatology of the Jagiellonian University Medical College. He continued his education at PhD studies at the Faculty of Medicine CMUJ in Krakow (2002-2006). During his specialisation in neurosurgery at the Department of Neurosurgery and Neurotraumatology of the Medical University of Krakow (2003-2010) he participated in numerous training courses to improve his professional qualifications (including Poland, USA, Germany, France). He completed a one-year research and clinical fellowship in functional and stereotactic neurosurgery at the Department of Neurosurgery, University of Rochester, USA.

Combining his professional and scientific work, he performs dozens of surgeries per month and participates in numerous research projects. He is the author or co-author of nearly a hundred publications and reports. His work on the mechanisms of action of deep brain stimulation has been awarded at national and international conferences and has been published in Nature Medicine and Nature Neuroscience.

He is an international consultant, teacher and lecturer in functional neurosurgery and oncology using functional mapping. He has expert experience in deep brain stimulation, spinal cord and peripheral nerve stimulation, intrathecal pump-assisted baclofen treatment, and resection of glial brain tumors in the eloquent area performed with intraoperative awakening and electrophysiological monitoring of speech, movement, vision, hearing, and tactile functions (more than a thousand such procedures performed in total).


Zdjęcie Mateusz Pawłowski

Mateusz Pawłowski, MD

specialist in neurosurgery

A graduate of the Faculty of Medicine in Zabrze, Silesian Medical University in Katowice. Participant of doctoral studies at the Medical University of Wroclaw. Doctoral student at the Medical University of Wroclaw.

Specializes in neurooncology, spine and hydrocephalus surgery. He has improved his knowledge and skills during numerous national and international courses.

Ikona Osoby

Tamara Sokół, MD PhD

specialist in anaesthesiology and intensive care